Педагогічна скарбничка

Тема. Приголосні дзвінкі і глухі. Вимова приголосних звуків, позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних звуків

Мета:

• Закріпити знання про приголосні звуки, їх вимову і написання; познайомити з явищем уподібнення приголосних звуків української мови; навчити евфонічних правил;

• Розвивати усне і писемне мовлення, фонетичний слух, мовне чуття, пам’ять, увагу, логічне мислення учнів;

• Виховувати наполегливість, навички самостійної роботи.

• Формування повноцінного мовленнєвого спілкування дітей та комунікативної компетентності, розвиток усіх мовленнєвих систем, повноцінної мовленнєвої діяльності.

Тип уроку: засвоєння нових знань (урок-подорож).

Обладнання: роздатковий матеріал (картки, пам’ятки,),мультимедійна презентація, дзвіночки для практичного досліду, бантики для «Веселки».

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель: Доброго дня. За вікном прохолодний день, а у вашому класі тепло і затишно. Перед вами є різнокольорові бантики , оберіть собі той, з яким вам зараз хотілося б подружитися.

Червоний – піднесеність

Помаранчевий- радість

Жовтий – приємність

Зелений – спокій

Синій- сум

Фіолетовий – тривожність

Чорний – незадоволення

Білий - невизначеність

Вправа «Веселка» (для визначення емоційного налаштування учнів на урок).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: ідучи  до вас на урок, я отримала електронне повідомлення. На ньому було вказано , що відправила його Чарівниця-Зима, і адресований він усім учням п’ятих класів. У ньому Зима жаліється на Пізню Осінь, бо вона ніяк не хоче відлітати у Далекий палац і звільнити трон Пір року. Зима просить вас про допомогу. Та от біда, бешкетник-вітер перемішав букви у словах. Давайте прочитаємо лист.

Лист від Чарівниці-Зими

Любі діти!

Я дуже рада вітати вас сьогодні,але змушена просити Вашої допомоги.

Надворі сира та вохка погода, і за таких умов мені нелехко розпочати своє правління і перемохти Пізню Осінь. Допоможіть мені, визволіть із Далекого Палацу “Пори Року”. Дорогою збирайте сніжинки за правильні відповіді.

Учитель:

 То як діти, ви готові допомогти Зимі вступити в свої законні права?

 Але щось у цьому листі мені видалося дивним, а вам? 

 Зверніть увагу на виділені слова.

 Що ви помітили?

(Очікувані відповіді: слова написано неправильно, вони записані не за правилами, а так, як ми їх чуємо.)

Учитель: Який звук змінився? (дзвінкий [г] став подібний до глухого [х]). Так, вірно. От ми з вами і визначились з маршрутом подорожі, який є темою сьогоднішнього уроку. (учні  записують тему уроку в зошити)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель:  У подорожі може статися будь-що, і ми повинні бути готові долати різні перешкоди. Для цього озброїмося знаннями з попередніх уроків.

Проведемо невеличку розминку, а вправа називається «Так чи ні».

1. Звук – найменша одиниця мови (так).

2. В українській мові 39 звуків (ні – 38).

3. Звуки поділяються на голосні та м’які (ні – на голосні та приголосні).

4. Голосних звуків є 6 (так).

5. Приголосні звуки бувають тверді та м’які (так).

6. Деякі приголосні утворюють пари за дзвінкістю-глухістю (так).

7. Дзвінкі звуки утворюються тільки за допомогою шуму (ні – шуму та голосу).

8. Всі глухі звуки мають пару дзвінких (ні – [ф] не має пари).

9. Звуки [в], [м], [н], [л], [р], [й], [р’], [л’], [н’] належать до глухих (ні – вони не належать ні до глухих, ні до дзвінких, називаються сонорні).

10. У слові «місто» всі приголосні тверді (так - [м] пом’якшений).

11. Губні [б], [п], [в], [м], [ф] ніколи не бувають м’якими ( так, тільки пом’якшеними).

12. У слові «хочуть» всі приголосні звуки глухі (так).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: ми з вами вирушили в далеку дорогу. Перше місце, куди ми потрапили, це Теоретичні Хащі. Щоб їх пройти, потрібно ретельно опрацювати правила, за якими уподібнюються приголосні в українській мові.

 Дзвінкі приголосні звуки в українській мові завжди вимовляються дзвінко. Виняток із правила становить дзвінкий [г], який у вимові перед глухим приголосним може уподібнитись до парного глухого. Завжди при боротьбі двох звуків перемагає той, який стоїть наступним.

Нам допоможе збагнути це практичний дослід. Для цього візьмемо два дзвіночки. Один із них дзвінкий, другий звучання не має як і глухі звуки. Подивіться, якщо ми в дзвінкий дзвіночок вставимо глухий, то дзвінкий теж утратить своє звучання, тобто теж стане глухим.

Це відбувається за формулою:                   Дзвінкий  +  Глухий  =  ГЛУХИЙ

В  українській мові таких слів п’ять (орфоепічна хвилинка - учні разом з учителем проговорюють слова)

Легко  -  [лехко]   

Полегкість -  [полеихк’іс`т`]                 

Вогко  - [ вохко]

Нігті  -  [н`іхт`і]   

Кігті  -  [к’іхт`і]                       

Дьогтю – [д`охт`у]         

Ми з вами випадково потрапили до словникового водоспаду. А це значить, що не усі слова нам зрозумілі. Чи знаєте ви, що таке дьоготь?

     Дьоготь - продукт переробки  деревини, в’язка бура речовина, що використовувалася у побутових потребах, медицині та зброярстві.

Учитель: Натомість деякі глухі приголосні уподібнюються до парних дзвінких. Нам  вами знову допоможуть дзвіночки (продовження практичного досліду): якщо у глухий дзвіночок ми вставимо дзвінкий, то він не лише буде дзвеніти сам, а і змусить дзвеніти глухий дзвінок. І знову формула:               Глухий + Дзвінкий = Дзвінкий

Ці приголосні, які уподібнюються до парних дзвінких, вам допоможе запам’ятати словосполучення «ТеЧе СіК», а також пам’ятки перед вами (учні розглядають пам’ятки).

V. Виконання вправ на закріплення вивченого матеріалу.

1. Наступна наша перешкода – це Болото Відповідності. Потрібно дописати прислів’я за початком, вставляючи пропущені букви. Слова, у яких відбувається уподібнення, записати фонетичною транскрипцією (робота біля дошки).

Важко у навчанні –                                   ложка   дьо...тю. 

Пташка мала, а                                           ле...ко  в  праці.                           

На  діжку меду –                                        кі...ті  гострі.

2. Ми дісталися до Кам’яної перешкоди. На ній написані транскрипції слів. Вам потрібно записати їх буквами.

[проз`ба], [р`у ґзак], [одже], [е и ґзамен], [ве и лиґден`], [л`іджба].

(Учні обмінюються зошитами – взаємоперевірка)

3. Нами подолано вже більшу частину шляху. Опиняємось на Галявині Відпочинку. (За допомогою лазерного ліхтарика на дошці малюються фігури; учні, слідкуючи за лазером, виконують вправи для очей)

Фізкультхвилинка

Очі щільно ми закрили – це один, два, три, чотири.

Потім ширше розкриваєм, вдалині щось розглядаєм.

І поки ми розглядали, до шести дорахували.

Щоб очі наші відпочили , робим це разів чотири.

Очі швидко обертаєм, головою не хитаєм,

Вліво раз, два, три, чотири. Вправо раз, два, три, чотири.

По колу очі обертаєм і все навколо розглядаєм.

Не працювати є причина, очам даємо відпочинок!

Мерщій рівнесенько сідаймо, очами кліпать починаймо.

4.І знову перешкода: на нашому шляху Тенета Помилок.  На картках перед вами є речення, в яких допущено орфографічні помилки. Об’єднавшись в пари, потрібно виправити ці помилки, пояснити чому.

№1. Швитко наближається світанок. Здалеку повіяло вохкістю.

№2. Лехкий вітерець кружляє у танку сніжинки. Одже скоро наступить справжня зима.

№3. За повсяґденними  справами ми непомічаємо цю красу. Яґби зупинити час і поринути у мрії.

№4. Туди, де Дід Мороз поспішає на воґзал. Він несе у рюґзаку подарунки для всіх.

№5. Кожен мав до нього якусь прозьбу. Ми всі чекаємо свята, одже воно прийде.

VІ. Закріплення набутих знань

Учитель: Ми з вами дісталися до Воріт Грамотності, тільки вони відділяють нас від Палацу Зими. Та щоб ці ворота відчинилися перед нами потрібно виконати тестові завдання. (на партах індивідуальні картки для виконання завдань.

1. В якому рядку в словах неправильно вставлені сумнівні приголосні:

А). Нігті, дьогтю, кігті;

Б). Вокзал, рюкзак, казка, рибка;

В). Лехко, вохко, бородьба, прозьба.

2. Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах у рядку:

А). Просьба, казка, кузня;

Б). Вокзал, рюкзак, кігті;

В). Дігтяр, ходьба, айсберг.

3. Уподібнення приголосних звуків не відбувається в рядку:

А). боротьба;

Б). грядка;

В). молотьба.

VІІ. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

Учитель: Ми подолали усі перешкоди на шляху до Далекого Палацу, назбирали багато сріблястих сніжинок для Зими-Чарівниці, допомогли їй вийти на волю, щоб засніжити все довкола і створити справжнє казкове диво.

Але і самі не згаяли часу марно, а отримали нові знання.

Давайте тепер повернемося до кольорових бантиків (Завершення вправи «Веселка»), оберіть той, з яким би ви хотіли дружити тепер. Чи змінилося щось від початку уроку?

VІІІ. Домашнє авдання.

1. Вивчити теоретичний матеріал підручника (С. 108-109);

2. Зі словами пам’ятки скласти речення;

3. Скласти зв’язну розповідь, використовуючи слова, де зустрічається уподібнення приголосних звуків.

Сценарій Свята українського слова (До Дня української писемності і мови) Ведучий 1. Доброго дня, шановні друзі! Ми раді вітати вас на „Святі українського Слова”! Нехай наша зустріч збагатить ваші знання про українську мову, її історію, традиції, допоможе дізнатись багато цікавого. Або просто дозволить цікаво провести цей час із нами. Ведучий 2. 9 листопада - День української писемності та мови - свято рідної мови. Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. "Мама, тато, баба, льоля, киця, жижа", - лепече дитина. Словесність - початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова - зложиться мова!.. 1 сторінка. 9 листопада – День української писемності та мови № 1 - Здрастуй, Слово, Українська Мово! Здрастуй на межі тисячоліть! Квітни калиново й барвінково, Запашна вічнозелена віть!.. - Слово – брила, слово – крила, диво, У незнане зоряне політ. Через мову щиро і правдиво Одкривається нам білий світ… Ведучий 1. Мова – це диво, яке ми чуємо від свого народження, це почуття, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з близькою людиною, це душа, що випромінює життєву силу, це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт. № 2 „О слово рідне, хто без тебе я? Німий жебрак, старцюючий бродяга? Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, Прах, купа жалюгідного рам’я…” – Ведучий 2. „Мова – це душа народу, а народ без мови не народ”. Ведучий 1. Українська мова входить до групи найбільш розвинених і досконалих мов. І тому завдяки проголошенню незалежності вона, як і українська культура, по праву займають належне місце у світі. І наш національний календар поповнився ще однією важливою датою для кожного справжнього українця – 9 листопада. Це наймолодше державне свято. Ведучий 2. Свято було встановлено 6 листопада 1997 року Указом Президента України Леоніда Кучми. В Указі було зазначено: „Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”. Сторінка 2 Нестор Літописець – „батько української історії та словесності” Ведучий 1. Писемні пам’ятки, створені видатним давньоруським письменником, прародителем художнього слова, літописцем Нестором, що народився поміж 1040 і 1056 роками, мали значний вплив на розвиток всієї української культури. Результатом такої 20-річної важкої праці Нестора Літописця стала „Повість минулих літ”. Ведучий 2. Для тих часів це була неймовірна титанічна праця, автором якої була освічена людина, що віддала своє життя улюбленому книжному навчанню, яка знала кілька іноземних мов. 3 сторінка. Петро Яцик – „щирий цінитель українського слова” №3 У слова свої закони вічно мінливого руху, У слова свої ознаки світла, тепла, ваги. Слово – клітина мислі, артерія сили духу. Тільки воно єднає різні людські береги… Ведучий 2. Як великого мецената і найпалкішого цінителя української культури, його знав увесь світ. Будучи українцем за походженням, він одним із перших у сучасній історії України мислив категоріями патріотизму в контексті глобального розвитку цивілізації. І тому його фраза-афоризм „Справжній патріотизм вищий за будь-які партії…” близька і зрозуміла для нас сьогодні. Його слова ніби промовляють до нас із минулого… Петро Яцик. Ведучий 1. Народившись в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у селянській родині, закінчивши семирічку, ставши помічником машиніста і виїхавши за кордон, П. Яцик не переставав вболівати за долю своєї Батьківщини. Канадський будівельник-землевласник українського походження, з кінця 50-х років почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української діаспори. Маючи власний бізнес, зароблені гроші він вкладав в освітницьку діяльність й книговидання. Саме П. Яцик на власний кошт видав повне зібрання творів Михайла Грушевського, котре стало йому майже в мільйон доларів. Ведучий 2. А у 2000 році, не зрадивши таки своєму життєвому креду, Петро Яцик запалив свічку міжнародного конкурсу знавців української мови. Вперше він пройшов у селі Моринцях ( на батьківщині Тараса Шевченка ). Особливістю конкурсу стало те, що грошовими преміями відзначались переможці від І до X місця. Перший преміальний фонд склав 475 тисяч гривень. Ведучий 1. 2003 року відбувся ІV Міжнародний конкурс з української мови, в якому брали участь 5 мільйонів осіб. За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика, а його дочка Надія стала почесним головою конкурсу. Сторінка 4 « Скарби нашої мови» Ведучий 1 Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери “Б”. “Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла”. Ведучий2 “Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого”. Ведучий 1 Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!”. Ведучий2 А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові “хенд” – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова “мама” – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко. №5 Ой яка чудова українська мова! Де береться це, звідкіля і як? Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак, І така розкішна і гнучка, як мрія... Є в ній хурделиця, віхола, Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. Та не в тому справа, що така багата. Помагало слово нам у боротьбі, Кликало на битву проти супостата Та звучало сміхом на полях плаката, І за все це, мово, дякуєм тобі. Сторінка 5 «З історії виникнення української писемності» №4 Тебе, як камінь дорогий, У шати вправив оксамита. І не знайдеться більш кілків Твердіше чорного граніта. Які стискали волю слова Минувщини далеких днів, Коли земля була полита Сльозами грішних ворогів… Ведучий 1. Довгий час існувала думка, ща наша писемність з’явилась після хрещення Русі, коли з Болгарії та Візантії привозили церковні книги. Але на більшості території , де колись селились наші пращури, особливо на півночі від Чорного моря, не раз знаходили археологи на кам’яних плитах, надгробках і амфорах незрозумілі писемні знаки. Що змусило вчених і далі працювати над цим питанням. Ведучий 2. Дослідники вважають, що слов’яни мали примітивне письмо ще в першій половині І тисячоліття. Пізніше вони почали користуватись грецькими буквами. Докази про наявність писемності і у східних слов’ян можна знайти в арабських істориків. Але, на жаль, ніяких писемних пам’яток з тих часів до нас не дійшло. І так було до тих пір, поки великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом та Мефодієм – не був створений алфавіт. Ведучий1 Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Ведучий2 Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.